Хмільниччина туристична

Ференц Ліст

      22-ого жовтня 1811 року народився композитор і музикант Ференц Ліст.

     Ференц Ліст проявив таланти дуже рано: у 8 років написав перший власний твір, у 9 – мав успіх на концерті. У 12 років вперше виступив із концертом у Франції, наступного року – у Віндзорському палаці перед Георгом ІV.

      Мав також Ліст талант коханця та картяра. У 17 до безтями закохався у свою ще молодшу ученицю і навіть заручився (він і графиня Кароліна Сен-Крик обмінялися обручками, на яких було вигравірувано слова exspectans exspectavi – "не втомлюсь чекати"). Але татусь Кароліни швидко це припинив: віддав дочку за графа д'Артіго. З горя Ліст хотів податися в ченці, але одумався.

      У 24 - втратив голову від кохання до Марі д'Агу. Старша на шість років Марі кинула чоловіка і вони переїхали до Женеви. З 1835 до 1839 р. Марі народила Лісту трьох дітей – Бландіну, Козіму та Даніеля. Зрештою, "блудна дочка" залишила Ференцеві дітей і повернулася до батьків.

    1847 року Ф. Ліст гастролював Україною. 23 січня 1847 р. відбувся перший концерт віртуоза-піаніста Ф. Ліста в залі Контрактового будинку на Подолі. Квитки бралися з боєм, вільних місць у залі не було. Заробляючи за концерти шалені гроші, Ліст (він був запеклим картярем, лишав на зеленому столі величезні суми) того таки дня програвав їх у якому-небудь кишлі. Там і відбулося знайомство композитора з відомим шулером студентом Київського університету Зігмунтом Котюжинським, який увійшов у довір'я до геніального піаніста та вельми розстроїв його фінанси.

    Другий і третій концерти Ференца Ліста були в просторому колонному залі університету св. Володимира (нинішня зала Червоного корпусу Національного університету ім. Т. Шевченка). Прозвучали "Запрошення до танцю" Вебера, мелодії Шуберта, Россіні. Концерти були благодійні. Одна пані дала 100 крб. золотом, тому Ф. Ліст запитав її ім’я і почув: "Кароліна!" Імпресаріо Г. Беллоні навів потрібні довідки і Ліст із букетом квітів відправився до загадкової особи. Це була ясновельможна княгиня Кароліна Вітгенштейн - розумна, освічена, душевна жінка, яка зналася на музиці. Вона й запросила композитора на гостини до її маєтку у Воронинцях.

 10 днів пробув музикант у Києві останній концерт проходив у тій же залі Контрактового будинку.

     У маєтку княгині у Воронинцях він створив композиції на теми пісень "Ой, не ходи, Грицю", "Віють вітри, віють буйні"; фортепіанні п'єси "Думка"; цикл "Колоски Воронинець" ("Українська балада"), за твором Віктора Гюго написав симфонічну поему "Мазепа"; оркестрував "Галицькі танці" Зарембського. Також Ф. Ліст написав твори, присвячені гетьману Іванові Мазепі: перший етюд для фортепіано 1827 р.; трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа» 1838 р., (присвячений В. Гюго); симфонічна поема «Мазепа» 1851 р.; «Мазепа» для двох фортепіано 1855 р. та для фортепіано на чотири руки 1874 р.

     Під час своєї подорожі 1847 року Ф. Ліст дав концерти у багатьох українських містах: Єлисаветграді (на його концерті був Микола ІІ), Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременчуці, Львові, Одесі, Миколаєві.

     Через два роки Кароліна забрала донечку Марію, кинула маєток, чоловіка, емігрувала до Німеччини. Разом із Лістом вони написали книгу про Шопена. З того часу маестро облишив діяльність мандрівного піаніста і віддався композиторській діяльності. Кароліна стала невінчаною дружиною музиканту, прожила з ним довгі роки, турбувалася про його дітей, матір.

    1875 року Ліст заснував Академію музики в Будапешті і став її першим президентом. Серед учнів Ференца Ліста талановитий полтавець Андрій Родзянко.

   20 років Кароліна домагалася розлучення, вона довела, що батьки видали її заміж проти волі, коли вона була ще неповнолітньою. Новий російський імператор Олександр II дав згоду на розлучення, але треба ще підтвердження папи римського. Кароліна отримала і це підтвердження. Вінчання Ференца та Кароліни призначено на 22 жовтня 1861 р. на 50-річчя Ліста. У Римі олтар церкви Сан-Карло на вулиці Корес уже заквітчано. Увечері, напередодні весілля, папський легат приносить звістку, що церемонія переноситься.

    Нарешті Микола Вітгенштейн, чоловік Кароліни, помер, вона вільна. Та час сплив: княгиня відцвіла, гроші її Ліст програв. Нащо йому те одруження?

    На початку 60-х років Ліст і Кароліна переселилися до Риму, але жили в різних будинках. Коли ж Римо-Католицька Церква відмовилася благословити їхній союз, палкий музикант, втомившись і розчарувавшись у житті, віддалився від мирської суєти. 1865 року Ліст вступив у францисканський орден терціарієм (його члени могли залишатися в миру, вступати в шлюб і володіти майном, але брали на себе особливі релігійні зобов'язання і повинні були дотримуватися аскетичного способу життя і займатися благодійністю) і жив спочатку в Римі, а потім у Тіволі у кардинала Густава Адольфа Гогенлое. У 1879 році папа римський Пій IX надав йому звання почесного каноніка, що давало право на носіння сутани, але не на титул "абат Ліст", яким композитор іноді підписувався.

   Римляни називали Кароліну "Сивіллою з вулиці Бабуїно", а відомий італійський історик і белетрист Ч. Канту вважав "найосвіченішою жінкою і найглибшою мислителькою XIX століття". Французький композитор-романтик Гектор Берліоз присвятив свою оперу "Троянці" римському поету Вергілію і... Кароліні Вітгенштейн.

   Так і не став їй Ліст вінчаним чоловіком за 40 років життя... На початку липня 1886 року Кароліна отримала останній лист від Ференца. 31 липня вночі композитора не стало.

      У заповіті Ференц Ліст написав: "Усім, що я зробив за дванадцять останніх років, я зобов'язаний жінці, яку я прагнув назвати своєю дружиною, чому, заважало зло та мерзенні інтриги окремих людей. Ім'я цієї коханої жінки – княгиня Кароліна Вітгенштейн. Вона – джерело всіх моїх радощів і цілителька моїх страждань".

  У цьому ж заповіті він просить нащадків "переслати його перстень із написом exspectans exspectavi мадам Кароліні д'Артіго, уродженій графині Сен-Крик".

 Кароліна Вітгенштейн не змогла надовго пережити Ференца Ліста, вона померла у Римі проти ночі на 9 березня 1887 р. Так закінчилася ця історія великого кохання, яке народилося в Україні….

Матеріали інтернет ресурсу livejournal.com

 

                     

                Могила Ф.Ліста в м.Байрейте                                   Пам'ятник Ф.Ліста в м.Будапешті (Угорщина), 1986р.

                                              (Німеччина)                                                                        автор Ласло Мартон