Археологічна спадщина
Археологічна спадщина Хмільницького району
с.Березна
На східній околиці Березни – трипільське поселення.
На схід від Березни – поселення трипільської культури.
На південь від Березни – поселення доби бронзи.
с.Білий Рукав
Черняхівське поселення Білий Рукав 2 – на правому березі ріки Хвоса на схід від траси Бердичів – Хмільник, розміри – 500 на 100 метрів.
Біля села зі східного боку на березі ріки Мезяри – вали і насипи, тут попадаються черепки і цеглини, брама в городище була зі сходу і заходу. За переказами, тут було якесь містечко.
с.Великий Острожок
Черняхівське поселення Великий Острожок 1 – на правому березі ріки Витхла за західною околицею села, розміри – 400 на 100 метрів.
Поселення черняхівської культури Великий Острожок 2 – на лівому березі притоки ріки Витхла за 2,4 кілометри на схід від села, розімри – 500 на 50 метрів.
Городище давньоруських часів та 14 – 17 століть – на східній околиці села (за іншими даними – в північній частині села)ю
с.Вербівка
На південно-західній околиці Вербівки – поселення доби бронзи.
с.Воронівці
На південь від Воронівців, в урочищі Скаржинці – поселення доби бронзи.
На південь від села – поселенння VI – III століть до нашої ери.
На південний схід від Воронівців – поселення VI – VII століть.
На південь від села Воронівці – поселення VI – VII століть.
с. Голодьки
На східній околиці Голодьків, на площі 8 – 12 гектарів – трипільське поселення.
В північно-східній околиці села Голодьки – черняхівське поселення.
На північній околиці Голодьків, в урочищі Шабашова – давньоруське поселення.
В одному кілометрів від села на схід, в урочищі Шабашова, на високому і крутому пагорбі – городище, яке називають Замчище. Це городище круглої форми, займає біля двох гектарів, обнесене валом з двома глибокими ровами. Відстань між ровами – 13 метрів. Замчище має в довжину і ширину 130 метрів.
В селі Голодьки є ще одне давньоруське городище Х – ХІ століть нашої ери.
На правому березі ріки Буг – вали, які оточені з півночі рікою, а з півдня – яром. Вали йдуть півколом, і місцевість, які вони оточують, має площу біля одного гектара.
с. Думенки
На схід від села – давньоруське поселення ІХ – ХІІІ століть.
В одному кілометрі від Думенок в селищі, де було, за переказом містечко – може бути городище.
с.Зозулинці
Черняхівське поселення Зозулинці 1 – на лівому березі ріки Хвоса за 1,4 кілометри на південь від села, навпроти поселення Білий Рукав, розміри – 300 на 100 метрів.
с.Кривошиї
В центрі села Кривошиї – зарубинецьке поселення.
На правому березі ріки Хвоса за 200 метрів на захід від господарського двору – черняхівське поселення Кривошиї 1 розмірами 100 на 100 метрів.
З південно-західного боку села в двох кілометрах, у глибокій долині, замітні горби і ями, тут, за переказом, жили жителі села Кривошиї під час епідемії, тут було городище або просто селище.
с.Кропивна
На північний схід від Кропивної – поселення доби бронзи.
На лівому березі безіменної річки, що є притокою ріки Витхла – черняхівське поселення Кропивна 1, розміщується за 1,1 кілометр на схід від села, розміри 200 на 100 метрів.
с.Крутнів
У центрі Крутнова – черняхівське поселення.
с.Куманівці
На східному боці села – невелика гора, яка називається Василиха, на південному її схилі – кам’яний хрест. Тут знаходять срібні і мідні монети.
с.Курилівка
На південний схід від Курилівки, в урочищі Кругляк – трипільське поселення.
На південній околиці села, на пагорбі біля русла ріки Південний Буг між урочищами Фільварок та Максимівка – трипільське поселення, простежена площа пам’ятки 50 гектарів.
На захід від Курилівки – черняхівське поселення.
У центрі Курилівки – поселення черняхівської культури.
На західній околиці Курилівки – черняхівське поселення.
В трьох кілометрах від Курилівки, в лісі на високому місці – городище, яке називається Замчисько. Чотирикутник довжиною 360 метрів, шириною 310 метрів і периметром 1350 метрів. Зі всіх боків обведене валом, ворота – з півдня. Займає площу біля шести гектарів.
с.Малий Митник
На північний захід від села, в урочищі Вовчий Яр – черняхівське поселення.
На південно-східній околиці села, в урочищі Кушнеринка – черняхівське поселення.
с.Маркуші
На захід від Маркушів – поселення VIII – VII століть до нашої ери.
с.Митниці
Поселення черняхівської культури та 17 століття розташоване не лівому березі безіменної притоки ріки Снивода за північно-західною околицею села в урочищі Город Россоха або Россоша. Поселення займає високий продовгуватий останець розміром 650 на 100 метрів, який обмежено з усіх боків струмками. Крім черняхівської, знайдено пізньосередньовічну кераміку.
Поблизу Митинців – трипільське поселення площею 12 гектарів.
На захід від Митинців – поселення VIII – VII століть до нашої ери.
с.Морозівка
Черняхівське поселення Морозівка 1 – на лівому березі струмка за триста метрів від впадіння у ріку Снивода, майже за північно-західною околицею села Уланів та за 1,1 кілометр на схід від села Морозівка, розміри- 250 на 50 метрів. Територія поселення забудовується.
Черняхівське поселення Морозівка 3 – на лівому березі ріки Снивода, за західною околицею села, розміри- 1000 на 100 метрів.
с.Пагурці
На схід від Пагурців – трипільське поселення.
Черняхівське поселення Пагурці 1 – на правому березі ріки Витхла та вздовж північного схилу балки за 800 метрів на схід від північно-східної околиці села, розміри – 600 на 70 метрів.
Черняхівське поселення Пагурці 2 – на правому березі ріки Витхла та вздовж південного схилу балки за 0,45 кілометрів на схід від північно-східної околиці села, розміри – 700 на 100 метрів.
с.Петриківці
На північно-західній околиці Петриківців – поселення VI – IV століть до нашої ери.
Черняхівський могильник Петриківці 1 – на лівому березі притоки ріки Самець за північною околицею села, в урочищі Глинище, на території ферми.
Черняхівське поселення Петриківці 2 – навпроти могильника Петриківці 1 і можливо пов’язане з ним. Поселення займає мис, утворений рікою Самець та її притокою, розміри- 1500 на 150 метрів.
Черняхівське поселення Петриківці 3 – на лівому березі ріки Самець в селі за 100 метрів на схід від греблі, розміри – 300 на 100 метрів.
Черняхівське поселення Петриківці 6 – вздовж південно-східного схилу мокрої балки на правому березі ріки Самець за північно-західною околицею села, розміри – 350 на 70 метрів.
с.Рогинці
На південній околиці Рогинців – черняхівське поселення.
На південно-західній околиці села Рогинці, в урочищі Огрудок – черняхівське поселення.
с.Сальниця
Городище 14 – 17 століть – в центрі села над рікою. Укріплений чотирикутник називається Замковище, складається з двох частин, які розділені дорогою, яке йде на Замковище. Одна з площ має в довжину 48, в ширину – 30 метрів, а інша в довжину 46 і шириною 35 метрів. Вал зберігся не всюду.
с.Сміла
Півтори кілометри на південний захід від Сміли, в урочищі Голендри – поселення 14 – 17 століть.
с.Ступник
Поселення трипільської культури, доби бронзи та раннього залізного віку – на схід від села.
Черняхівське поселення Ступник 1 – на правому березі ріки Витхла при впадінні в неї безіменної притоки за 500 метрів на південь від села, розміри – 100 на 50 метрів.
Поселення Ступник 2 із шарами доби бронзи та черняхівської культури – на правому березі ріки Витхла за 200 метрів на схід від поселення Ступник 1, розміри 600 на 50 метрів.
Черняхівське поселення Ступник 3 – на лівому березі притоки ріки Витхла при впадінні в неї у центрі села струмка, за 300 метрів на південь від греблі, з ділянки розміром 30 на 30 метрів.
с.Сьомаки
Черняхівське поселення Сьомаки 1 – на лівому березі ріки Хвоса за західною околицею села, біля пасіки, розміри – 850 на 300 метрів.
с.Томашпіль
В трьох кілометрах на північ від Томашполя – урочище Замчисько, де є сліди валів городища.
с.Торчин
В центрі села – городище Замчисько 14 – 17 століття (за іншими даними – поблизу села).
с.Уланів
На північний схід від Уланова – поселення доби бронзи.
На північ від Уланова – поселення VI – VII століть.
На захід від села – поселення VI – VII століть.
В Уланові- поселення VI – VII століть.
В центрі Уланова – городище 14 – 17 століть.
с.Філіопіль
На південь від Філіополя – черняхівське поселення.
м. Хмільник
Городище – на північно-східній стороні острова, який утворюється рукавами ріки буг, і над яким власне розміщується містечко, тут був середньовічний замок. Площа замку – біля гектара, овальної форми. На східній частині збереглася башта, на верхньому поверсі якої була влаштована церква Іллі, яка була парафіяльною для частини жителів Хмільника і передмістя Мазурівка. Площа замка забудована.
с.Чернятинці
На північ від села над рікою Сниводою – місцевість називаєть Замчище, тут є вали городища та черняхівське поселення.
с.Чеснівка
На правому березі лівої притоки ріки Снивода за 1,2 кілометри на південний схід від Чеснівки – черняхівське поселення розмірами 200 на 50 метрів.
На протилежному березі лівої притоки ріки Снивода, навпроти поселення Чеснівка 1 – черняхівське поселення розмірами 600 на 100 метрів.
с.Широка Гребля
На південній околиці села Сандраки, в урочищі Пагурок (800 – 900 метрів від поселення в урочищі Кам’яний Яр), на мису височини, розташованої над долиною невеликого безіменного струмка, що впадає в ріку Південний Буг – поселення трипільської культури, бронзової доби, 17 – 18 століть та скіфське городище. Городище називається Замчище, півкілометра на південь від села і один кілометр від Ріки Буг. Це овал, оточений ровом довжиною 260 метрів, довжина городища. Найбільший діаметр городища – 90 метрів, ширина – 56 метрів. Поверхня рівна, за переказами тут було місто Заголов’я. З боку долини струмка схили Пагурка круті. Із сходу та півносі розрашовано невеликів яри. Північно-східний бік Пагурка є напільним і сполучає його з похилими схилами плато, яке плавно спускається до долини Південного Бугу. З напільного боку рів і вал, які добре помітні. Поруч розрашовані рів і вал, які майже розорані.
Трипільське поселення – на східній околиці села, в урочищі Кам’яний Яр. Пам’ятка знищена внаслідок руйнації яру.
На північній околиці села – поселення доби бронзи.
На південь від села – поселення бронзового віку.
У центрі села – зарубинецьке поселення.
На схід від села – поселення черняхівської культури.
На південь від села – поселення VIII – IХ століть
